Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Система ценностей
Главнейшей ценностью для нэпманов являлось богатство. В этом отношении советские частные предприниматели были похожи на своих западных коллег. Многочисленные подтверждения алчности нэпманов отложились в различных источниках.
Газеты 20-х годов пестрят фельетонами о частниках, которые ради обогащения готовы пойти на все. Весьма рельефно ...
Положение рабов и
рядовых свободных
Общество Вавилонии VI в. до н.э. состояло из полноправных граждан городов, лиц не порабощенных, но лишенных гражданских прав, различных групп зависимого населения и, наконец, рабов.
Полноправные граждане являлись членами народного собрания городской храмовой округи, которое имело судебную власть в решении семейных и имущественных дел. ...
Северное тайное общество (1822—1825)
Северное общество образовалось в Петербурге в 1822 году из двух декабристских групп во главе с Н. М. Муравьевым и Н. И. Тургеневым.
Члены общества делились на «убежденных» (полноправных) и «согласных» (неполноправных). Его составили несколько управ в Петербурге (в гвардейских полках) и одна в Москве. Руководящим органом являлась «Верхо ...
