Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Первая русско-турецкая война (1768 – 1774)
Турция, пристально следившая за событиями в Речи Посполитой и науськиваемая Францией, потребовала вывода из Польши русских войск, а так же отказа от покровительства диссидентам. Дело шло к войне, которая и была объявлена России осенью 1768 года.
Ко второй половине XVIII века Османская империя (Турция) утратила былое могущество. Её эк ...
Джон Уиклиф. Лолларды
В конце XIV в. церковь в Англии влачила весьма жалкое существование. Как и их континентальные собратья, английские епископы больше уделяли времени своим имениям и придворной жизни, нежели пастве. Поэт Ленгленд сетует, что в его время было чересчур много епископов без епархий, обогащавшихся за счет священников, и замечает по этому поводу ...
Начало промышленного переворота (дореформенный
период ХIХ века). Социальное
развитие России
Население страны за первую половину века возросло с 38 до 69 млн. человек. Большую его часть составляли крестьяне. Доля крепостных непрерывно уменьшалась: в конце XVIII века они составляли 45% населения, в 1858 г. — 37,5%. Причиной этого явления была повышенная, сравнительно с другими сословиями, смертность крепостных — результат тяжелы ...
