Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Города Вавилонии, их социальная структура и право
Политическими и экономическими центрами Вавилонии этого времени являлись крупные города – Вавилон, Сиппар, Ниппур, Урук и др.
Клинописные источники I тысячелетия до н. э. различают «царские города» – административные центры – и самоуправляющиеся города, обладающие рядом привилегий. Из содержания деловых документов этого времени следует ...
От Февраля к Октябрю
С первых же шагов революции выявился глубокий раскол между силами, выступавшими против старой власти. После Февральской революции в стране сложилась своеобразная политическая ситуация - возникло двоевластие. Наряду с Временным правительством и его органами в большинстве городов, в армии и во многих уездах возникли Советы — демократическ ...
Политика СССР в годы «оттепели». Внешнеполитическая деятельность Н.С.
Хрущева
В 1953-1956 гг. советская внешняя политика была отмечена постепенным установлением новых отношений с двумя социалистическими странами — Китаем и Югославией, опытом поиска разрядки в отношениях с Западом и переоценкой представлений о нейтралитете третьего мира.
Примечательно, что через несколько дней после кончины Сталина газета «Пр ...
