Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Традиция рыцарских турниров
И после посвящения в рыцари повседневная жизнь воина представляла собой непрерывный тренинг физических и воинских достоинств. Охота и турнир являлись своеобразными культурными субститутами сражений, способствовавшими приращению соответствующих навыков и самоутверждению рыцаря в собственных глазах и глазах окружающих. Сражение с раненным ...
Трипольская культура
На смену неолитической пришла новая историческая эпоха, переходная от каменного века к эпохе бронзы – энеолит. В эпоху энеолита впервые началась добыча медной руды и производство меди, появились и распространились медные орудия труда. В этот же период произошел переход к мотыжному земледелию и пастушескому скотоводству. Матриархальные о ...
Боярская дума.
Считалось, что царь правит страной вместе с Боярской думой. В нее входили представители четырех думных чинов: бояре, окольничие, думные дворяне и думные дьяки. В первый чин, самый важный, назначались царями лица из представителей более двух десятков наиболее знатных фамилий— Рюриковичей и Гедиминовичей, т. е. потомков правящих домов Дре ...
