Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Досуг нэпманов и их интересы
В предпринимательской среде приличным считалось в свободное время посещать театры. Однако вкусы нэпманов были весьма примитивны. Вот, что писал возмущенный критик о театральных запросах предпринимателей: " .Сегодня подай ему "Ночь любви", завтра – сердцещипательную мелодраму или какого-нибудь из царей Романовых, послезавт ...
Эсеры-максималисты
В 1904 г. в партии появилась группа «аграрных террористов» (лидеры — М.И.Соколов, Е.И. Лозинский), оформившаяся впоследствии, в 1906 г., совместно с так называемой «московской оппозицией» (В.В.Мазурин и др.) в «Союз социалистов-революционеров-максималистов», провозгласивший террор своим основным средством борьбы. Этими эсеровскими раск ...
Третья пятилетка
Третий пятилетний план развития народного хозяйства СССР /1938-1942 гг./ по основным экономическим приоритетам был составлен в русле политики, избранной сталинским руководством в начале 30-х гг. Его особенностью было то, что он должен был, используя достижения в области промышленности, направить их на обеспечение обороноспособности стра ...
