Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Второй этап Революции (октябрь – декабрь 1905 года). Подъем
революционного движения и Октябрьский манифест
Это время высшего подъема революции. Основными событиями второго этапа революции является всеобщая Всероссийская Октябрьская стачка и в результате издания манифеста 17 октября 1905 года, бунты крестьян, приведшие к отмене выкупных платежей. Первыми забастовали типографические рабочие Москвы, потребовавшие пересмотра тарифных ставок. Тро ...
Империалистические войны
Буржуазная революция во Франции позволила Наполеону Бонапарту совершить государственный переворот и встать во главе правительства в качестве первого консула, а менее чем через пять лет провозгласить себя императором.
Сосредоточив в своих руках всю власть в государстве Наполеон, поставил перед собой одну из главных задач: обеспечить эко ...
Развитие экономики при Петре
В Петровскую эпоху российская экономика, и, прежде всего, промышленность совершила гигантский скачок. В то же время развитие хозяйства в первой четверти XVIII в. шло путями, намеченными предыдущим периодом. В Московском государстве XVI-XVII в. существовали крупные промышленные предприятия - Пушечный двор, Печатный двор, оружейные зав ...