Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Социально-экономическое положение Беларуси в составе Речи Посполитой и ее
разделы
Накануне Люблинской унии в Беларуси проживало 1800 тыс. жителей, которые по своему социально-экономическому положению делились на три сословия: шляхта, крестьяне и мещане. Шляхетское сословие делилось на группы по экономическому состоянию и политической роли в государстве. Наиболее крупными были двадцать девять магнатов, имевшие по 1000 ...
Русская художественная бытовая керамика. Горшки
Говоря о древнерусской керамике, следует остановиться на гончарном производстве, которое было непосредственно связано с сельским производством, которое было непосредственно связано с сельским и отчасти городским бытом. На ярмарках обычным явлением были возы, наполненные «звонким» гончарным товаром, который недавно выполняли крестьяне-го ...
Действия и решения Советского Союза. Принятые решения и действия
Прочитав «Майн Кампф» в июле 1939 года, И.В. Сталин только подчеркиванием абзацев о жизненном пространстве на востоке и ограничился. И пошел на улучшение отношений с Германией, подписав торговые соглашения.
Что касается концентрации немецких сил на границе с СССР, то, исходя и доклада Ф.И. Голикова, информацию на 1 июня 1941 года можно ...
