Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Заключение.
Реформы Столыпина были нацелены на то, чтобы положить начало культурной революции в российской деревне, которая привела бы в движение население, изменила его установки, стимулировала частную и общественную предприимчивость и приблизила бы Россию к западной модели. Выделяют столыпинские реформы из прочих в основе своей демократичные, опи ...
Государственно-правовое положение польских земель после разделов
Провозглашение в 1807 г. Княжества Варшавского. Польские легионы. Политика Наполеона в польском вопросе.
Европейским народам были известны случаи утраты независимости отдельными государствами (Чешское и Венгерское королевства). Имели место и частичные разделы. Но ликвидация в самом центре старого континента крупного государства, его ра ...
Экономическое развитие России в начале XX века. Развитие
промышленности.
К началу XX в. Россия представляла собой среднеразвитую страну ,,второго эшелона” капиталистического развития. В отличие от стран ,,первого эшелона” (Англии, Франции) она вступила на путь капитализма значительно позже – лишь в середине XIX века. Поэтому ее экономическое развитие носило догоняющий характер, появлявшийся как в высоких тем ...
