Є багато шляхів до покращення масового розвитку особистості засобами мистецтва, які ми, на жаль, використовуємо далеко неповністю. Тут і розширення виставочної діяльності, і створення нових музеїв, і кіно, і школа, і сім'я і ін. Все це - ланка єдиної лінії. Проте, школа більше ніж інші здатна з дитинства прищепити кожній людині любов до мистецтва, дати основи його розуміння. Це її важливе завдання. Ось чому так хвилює саме в школі існуюча недооцінка естетичної освіти і виховання.
Досліджуючи проблему розвитку особистості засобами мистецтва (дослідження проводилось в школах Волинської області з учнями молодших і середніх класів), ми поставили завдання, яке формулюється в одній фразі: "Формування в учнів художньої культури як невід'ємної частини духовної культури", а також розробили ряд конструктивних і методичних прийомів в формуванні через світ емоційних ставлень морально-естетичного ідеалу людини.
Що ж формується в душі, в особистості дитини в результаті виконання цього завдання? Здатність сприймати суттєву інформацію мистецтва? Так. Але не тільки. Через пізнання суті, змісту мистецтва в душі дитини поступово формується морально-естетична позиція ставлення до всіх явищ життя - до природи, праці, любові, дружби. Морально-естетична позиція завжди неабстрактна, це перш за все соціальна позиція. Мета - тактовне, тонке проникнення наших переконань через мистецтво в глибину особистості дитини, через її почуття - її захоплення, радість, ненависть, зневагу - в свідомість!
Всі ці елементи можна було б розглянути більш детально, це фактично три групи елементів: наприклад, в творчість входить її провідний елемент - фантазія, інтуїція, уява, допитливість і ні. Але важливо, щоб у розвитку особистості всі елементи були присутні.
Итало-германская интервенция
С конца октября 1936 г., особенно после официального признания 18 ноября Германией и Италией правительства Франко, интервенция в Испании приобрела качественно новый характер. Если раньше фашистские страны посылали только военную технику и специалистов, то теперь направляли целые воинские соединения. Были брошены авиационные, танковые, з ...
Итоги гражданской войны и иностранной интервенции
В ожесточенной вооруженной борьбе, длившейся пять лет, большевики сумели удержать власть в своих руках. Были ликвидированы все государственные формирования, возникшие после распада Российской империи, за исключением Польши, Эстонии, Латвии, Литвы, Финляндии. Партия большевиков, провозгласив установление диктатуры пролетариата, в действи ...
Историческая обстановка в России накануне промышленного
переворота. Правление
Александра I
В царствовании Александра I выделяют два периода: до войны с Наполеоном 1812—1814 гг. (период подготовки либеральных реформ) и после войны (период преобладания консервативных тенденций).
Павел I оставил после себя четверых сыновей: Александра, Константина, Николая и Михаила. Старший из них, Александр, вступил на престол; он был любимым ...