Є багато шляхів до покращення масового розвитку особистості засобами мистецтва, які ми, на жаль, використовуємо далеко неповністю. Тут і розширення виставочної діяльності, і створення нових музеїв, і кіно, і школа, і сім'я і ін. Все це - ланка єдиної лінії. Проте, школа більше ніж інші здатна з дитинства прищепити кожній людині любов до мистецтва, дати основи його розуміння. Це її важливе завдання. Ось чому так хвилює саме в школі існуюча недооцінка естетичної освіти і виховання.
Досліджуючи проблему розвитку особистості засобами мистецтва (дослідження проводилось в школах Волинської області з учнями молодших і середніх класів), ми поставили завдання, яке формулюється в одній фразі: "Формування в учнів художньої культури як невід'ємної частини духовної культури", а також розробили ряд конструктивних і методичних прийомів в формуванні через світ емоційних ставлень морально-естетичного ідеалу людини.
Що ж формується в душі, в особистості дитини в результаті виконання цього завдання? Здатність сприймати суттєву інформацію мистецтва? Так. Але не тільки. Через пізнання суті, змісту мистецтва в душі дитини поступово формується морально-естетична позиція ставлення до всіх явищ життя - до природи, праці, любові, дружби. Морально-естетична позиція завжди неабстрактна, це перш за все соціальна позиція. Мета - тактовне, тонке проникнення наших переконань через мистецтво в глибину особистості дитини, через її почуття - її захоплення, радість, ненависть, зневагу - в свідомість!
Всі ці елементи можна було б розглянути більш детально, це фактично три групи елементів: наприклад, в творчість входить її провідний елемент - фантазія, інтуїція, уява, допитливість і ні. Але важливо, щоб у розвитку особистості всі елементи були присутні.
Проблемы этногенеза
В настоящее время наиболее правильным следует признать мнение о преобладании европеоидных черт в расовых типах древних жителей долины Инда. К тому же известно, что европеоиды проникли в Северную Индию задолго до сложения индоевропейской общности, возможно еще в эпоху верхнего палеолита или мезолита. Гипотеза о чрезвычайной типологическо ...
Польско-шведская интервенция в период «Смутного
времени».
Вмешательство шведов в русские дела вызвало вмешательство короля польского Сигизмунда, который поставил Шуйскому в вину союз со Швецией и решил использовать московскую смуту в интересах Польши.
В сентябре 1609 г. он перешел с большим войском и осадил сильную русскую крепость Смоленск. В своих обращениях к русскому населению король возв ...
Земский
Собор 1613 г. Избрание Романовых
Тотчас же после освобождения правительство Трубецкого и Пожарского созвало в Москву выборных из всех городов и из всякого чина людей «для земского совета и для государственного избрания». В истории сословного представительства Земский собор 1613 г.— самый представительный и многочисленный из всех, какие только собирались в XVI—XVII вв. ...
